Фінансовий термінологічний словник

 

А
 
Аваль – вексельна порука, згідно якої аваліст (особа, яка здійснює аваль, у тому числі банк) бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя.
 
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки.
 
Акредитив – договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
 
Ануїтет – щомісячна грошова сума визначеного кредитором розміру, яка сплачується кредитору в рахунок погашення отриманого від нього кредиту, включає в себе відсотки. У страховій справі ануїтет також означає причину щорічних виплат по страхуванню ренти чи пенсій. 
 
Апостиль — це спеціальний штамп у формі квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам, який засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписувала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплено документ. В Україні розмір спеціального штампу апостилю встановлено 10х10.
 
Б
 
Баланс (від франц. balance - ваги) – кількісне співвідношення, що складається з двох частин, і вони рівні, оскільки представляють надходження і витрати однієї і тієї ж кількості грошей і товару. Наприклад, за однакової кількості експорту й імпорту товарів спостерігається баланс його виробництва та споживання протягом певного періоду часу.
 
Банківський день – години робочого дня банку, протягом яких здійснюються платіжні операції, що датуються цим числом.
 
Банківські операції – проведені банками операції з залучення та розміщення коштів, цінних паперів, здійснення розрахунків. Розрізняють: а) активні операції; б) пасивні операції.
 
Банк-кореспондент – банки в різних містах чи країнах, між якими існує домовленість про взаємовигідне обслуговування клієнтів.
 
Банківська таємниця – інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
 
Банківський чек – паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку. 
 
Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. 
 
Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. 
 
Бенефіціар – 1) особа (фізична, юридична), яка є одержувачем доходу чи платежу; 2) особа (фізична, юридична), на користь якої здійснюють довірчі функції та якій належить дохід від трастової діяльності (якщо трастові відносини здійснюють на користь самого довірителя, то поняття «бенефіціар» та «довіритель» збігаються); 3) одержувач доходу за страховим полісом; 4) одержувач коштів за платіжним дорученням; 5) особа, на користь якої виставлено акредитив чи надається гарантія; 6) юридична або фізична особа, на користь якої здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за векселем. 
 
В
 
Валовий дохід – обчислений в грошах сумарний річний дохід підприємства, фірми, отриманих у результаті виробництва й продажу продукції, товарів, послуг. Валовий дохід окреслюється різницею між грошовою виручкою від продажу товару і матеріальними витратами його виробництва. Валовий дохід дорівнює сумі заробітної плати і чистого доходу (прибутку).
 
Валовий оборот – це та продукція, яка створена за даний період часу у всіх структурних підрозділах  підприємства  незалежно від її подальшого призначення.
 
Валюта – (від італ. valuta - вартість) - грошова одиниця країни, яка діє у даній державі. 
 
Валютна система – сукупність валют, правил і норм їх використання та обміну, застосування платіжних коштів, і навіть грошово-кредитних відносин, з застосуванням валюти. До валютної системи належать і органи, регулюючі випуск й звернення валюти. Розрізняють світову, регіональну (наприклад, європейська) і національні валютні системи.
 
Вексель – письмове боргове зобов'язання, яке дає його власнику незаперечне право вимагати від боржника названу в ньому суму платежу після закінчення зазначеного терміну.
 
Відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.
 
Вкладник – юридична чи фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах.
 
Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
 
Вторинний ринок –  ринок без посередників, у якому відбуваються операції з купівлі чи продажу цінних паперів між особами, які є початковими кредиторами, і позичальниками. Кошти від такого продажу надходять власникові паперів (інвестору), а  не організації, яка випустила її. 
 
Виписка з рахунку – документ, що надається Банком держателям рахунків, у якому зазначено всі операції по рахунку за певний період, баланс рахунку, а також нараховані відсотки на залишок коштів, що обліковуються на рахунку.
 
Вільно конвертована валюта – валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними операціями та продається на головних валютних ринках світу (I група класифікатора валют Національного банку України). 
 
Г
 
Гарантія – за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. 
 
Гривня –  національна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочена назва — грн. Емісійний інститут — Національний банк України.
 
Грошова одиниця – законодавчо встановлений в країні грошовий знак, основний елемент грошової системи країни, є одиницею грошового виміру.
 
Грошова система –  грошові знаки країни, грошові одиниці, правила емісії і форми обігу грошей, грошові відносини, законодавчо встановлені у країні.
 
Д
 
Дебетна картка – різновид платіжної картки, за допомогою якої можна сплатити за товари та послуги або отримати готівку в межах залишку на картковому рахунку.
 
Денний ліміт по картці – максимальна сума витрат протягом однієї доби, що встановлюється на кожну картку.
 
Депозит – зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату.
 
Депозитний сертифікат – борговий цінний папір, який засвідчує право клієнта банку на отримання внесеної ним суми та процентів після закінчення встановленого строку дії депозитного сертифіката.
 
Державний банк – Державним є банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності.Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.Найменування державного банку повинно містити слово "державний".Держава здійснює повноваження власника щодо акцій (паїв), які належать їй у статутному фонді державного банку, через органи управління державного банку. У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку цей банк втрачає статус державного.
 
Дефолт – відмова від зобов’язань.
 
Довіреність – документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. 
 
Договір – добровільна угода двох або кількох осіб (економічних суб’єктів), яка заключається у виконанні кожним із них прийнятих на себе зобов’язань стосовно інших учасників. Договір зазвичай містить інформацію про учасників, виклад предмета, сутності угоди, зобов’язання договірних сторін, умови здійснення договору, способи сплати, надані одна одній товари, роботи, послуги, форми відповідальності учасників за невиконання прийнятих зобов’язань, умови розірвання чи продовження договору, юридичні адреси сторін. Договір скріплюється підписами повноважних представників договірних сторін і печатками (якщо учасник договору - юридична особа). Договори називають також контрактами. Договір, у якому замовлення однієї особи виконання робіт чи виготовлення продукції іншими особами, називають договором-замовленням.
 
Е
 
Еквайр –  юридична особа, яка здійснює еквайринг.
 
Еквайрінг –  діяльність еквайра щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток.
 
Емітент – 1) член платіжної системи, який здійснює емісію платіжних карток; 2) іноземний банк, іноземна компанія, що здійснює випуск (емісію) чеків; 3)юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і виконує обов'язки, що випливають з умов їх випуску. 
 
Є
 
Єврокард – вид міжнародних кредитних карток. 
 
Європейська валютна одиниця – валютна одиниця, яка діє у європейської валютній системі. Співвідношення (паритет) її з валютами інших країн визначається тим, що вона служить представником всієї низки валют країн, які входять у європейську валютну систему.
 
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ та РОЗВИТКУ (ЄБРР) – міжнародний банк, створений у 1990 р. урядами 42 країн, зокрема Росії, і міжнародними організаціями, веде операції з 1991 р., штаб-квартира у Лондоні. Мета створення - кредитна підтримка країн Східної чи Центральної Європи за для переходу до ринкової економіки.
 
З
 
Заборгованість дебіторська – сума боргів, належних підприємству, фірмі, компанії із боку інших підприємств, фірм, і навіть громадян, які є їх боржниками (дебіторами).
 
Заборгованість кредиторська – кошти, тимчасово залучені підприємством, фірмою, підлягають поверненню юридичним чи фізичним особам. Кредиторську заборгованість складають у основному нездійснені платежі постачальникам за відвантажені товари, неоплачені податки, невиплачена нарахована пеня, невнесені страхові внески, неоплачені борги.
 
Завдаток – сума, яку сплачує покупець, з метою гарантії подальшого виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по договору. Ящо покупець не виконує умови договору, то він втрачає ці гроші, якщо продавець не виконує умови договору, то він повертає покупцю цю суму у подвійному розмірі.
 
Застава – один із засобів забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого рухомого або нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Застава виникає на підставі договору, закону чи рішенні суду.
 
Знос (основних засобів) –  старіння, зношування будинків, обладнання у процесі їх виробничого використання.
 
І
 
Ідентифікація – (від лат. identificare - ототожнювати) - це процес розпізнавання системою або  людиною  (криміналістом, дослідником, операційною системою тощо) іншої системи або об'єкта (людини, користувача, предмету, процесу тощо).
 
Імпринтер – механічний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу платити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує сліп (торгівельну або банківську квитанцію).
 
Інкасо – розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта і на підставі розрахункових документів одержує належні йому грошові суми з наступним зарахуванням цих сум на рахунки клієнта.
 
Іноземні представництва – дипломатичні представницва, консульські установи іноземних держав в Україні, представництва міжнародних та іноземних організацій в Україні, представництва іноземних банків та представництв юридичних осіб–нерезидентів України.
 
Інфляція – знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
 
Іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.
 
Іпотечний кредит – довгостроковий кредит (довгострокова позика), яку надає банк під заставу нерухомості.
 
К
 
Казначейство – підрозділ банку, який здійснює оперативне управління потоками коштів з метою досягнення максимальної рентабельності операцій при забезпеченні достатнього рівня ліквідності, проведення зваженої ризикової політики.
 
Касса – (від італ. cassa, від лат. capsa - вмістилище, ящик) підрозділ підприємства, організації, яка виконує касові операції з готівкою та інші цінностями.
 
Контрагент – одна із сторін договору.
 
Кліринг –  система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка ґрунтується на врахуванні банками взаємних вимог і зобов’язань сторін.
 
Комісійні банку – комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій).
 
Конвертованість валюти  – 1) можливість законного обміну однієї валюти на іншу; 2)можливість у країні здійснити обмін національної валюти на золото; 3) оборотність, вільний міжнародний обмін валюти.
 
Кредитна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, емітований банківською чи іншою кредитно-фінансовою установою, який засвідчує, що у відповідній установі є рахунок власника цієї картки.
 
Кредитна лінія – банківська послуга фінансового кредитування, при якому клієнт банку має поновлювальне право отримати кредит в межах загального кредитного ліміту.
 
Кредитоспроможність – наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.
 
Курсова різниця  – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. 
 
Л
 
Легалізація документів – це процес адаптації державних документів та інших офіційних документів до визнання в певних закордонних країнах.
 
Лізинг – довгострокова оренда (терміном від 6 місяців до кілька років) машин, устаткування, транспортних засобів, споруд виробничого призначення, що передбачає можливість їх наступного викупу орендарем. Лізинг складається на основі довгострокового договору між лізинговою компанією (лізингодателем), набирає устаткування за власний кошт і здає їх у оренду на кілька років, і фірмою - орендатором (лізингоотримувачем), що поступово вносить орендну плату за використання лізингового майна. По закінченню терміну дії договору орендар або повертає майно лізинговій компанії, або продовжує термін дії договору (укладає новий договір), або викуповує майно по залишковій вартості.
 
Ліцензія –  дозвіл на здійснення експортно-імпортних операцій, ввіз і вивіз товарів у обмежених межах, що видається державними органами з метою контролю експорту, імпорту, руху валюти.
 
Ліміт – гранична кількість, встановлена на кількісне обмеження купівлі, продаж, кредит, обсяги угод, ввезення і вивіз товарів, видобування корисних копалин, використання природних ресурсів, рівень оплати праці, валютні операції.
 
М
 
Маржа банківська – різниця між середньозваженою ставкою доходу, що банківська установа отримує від підпроцентних активів, та середньозваженою ставкою витрат, що банківська установа виплачує за своїми підпроцентними зобов'язаннями. Крім маржі банківської, існують: біржова, страхова, торговельна.
 
Меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
 
Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.
 
Міжбанківський валютний ринок – позабіржовий валютний ринок, де відбувається купівля-продаж іноземної валюти з урахуванням попиту й пропозиції між банками.
 
Міжнародні валютні відносини – складова частина міжнародних економічних взаємин у вигляді сукупності валютно-грошових і розрахунково-кредитних звязків в світогосподарчій сфері.
 
Місія банку – декларація, що роз'яснює, з якою метою банк існує та чого прагне досягти. Має вигляд документа, який формулює роль банку на фінансовому ринку, містить визначення існуючих та перспективних банківських продуктів і операцій, ринків, регіонів, а також тих сфер діяльності, де банк досяг переваг над конкурентами, і тих, де розраховує досягти стійких конкурентних переваг. Місія також визначає послідовність реалізації довгострокових стратегічних цілей.
 
МФО – абревіатура від «міжфіліальні обороти». В сучасній економіці цей термін використовують для ідентифікації банків. В міжнародній практиці використовують абревіатуру (Bank Identifier Code). 
 
Н
 
Нерухомість – земельні та інші природничі угіддя, інше майно, прикріплене до землі, міцно пов’язане з нею (будинки, споруди, обєкти). До нерухомості відносяться також речові права на землю.
 
Нотаріус – посадова особа, має державну лізензію на заняття нотаріальної діяльністю.
 
Неплатоспроможність – нездатність учасника платіжної системи в строк, встановлений договором або визначений законодавством України, в повному обсязі виконати свої зобов'язання щодо переказу коштів.
 
Неналежний отримувач – особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. 
 
О
 
Обмінний курс – ціна грошової одиниці країни, котре виражається у іноземній валюті. Розрізняють гнучкий (плаваючий) обмінний курс, який встановлюється внаслідок ринкових коливань, за умов вільного ринку купівлі-продажу валюти.
 
Оборотний капітал – найбільш рухлива частина капіталу підприємства, що на відміну від основного капіталу є легко трансформовуючимся в кошти. До обігового капіталу відносять грошову готівку, легкореалізованих цінних паперів, материально-производственные запаси, нереалізовану готової продукції, короткострокову заборгованість інших підприємств цього підприємства. Оборотний капітал інколи іменують оборотним фондом підприємства. З погляду бухгалтерського балансу оборотний капітал є перевищення поточних активів компанії за їхніми короткостроковими зобов’язаннями.
 
Оренда – надання майна господарем у тимчасове користування іншим особам на договірних умовах, за плату. Орендуючий майно, який одержує їх у оренду, називається орендарем, а котрий здає майно у найом — орендодавцем. Стосунки між орендарем і орендодавцем іменуються орендними.
 
Овердрафт – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операцій залишку коштів на його поточному/ картковому рахунку або встановленого ліміту кредитування;
 
Операційний час – частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. 
 
П
 
Пеня – фінансова санкція за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.
 
ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер) – секретний код, відомий лише власнику платіжної картки і необхідний для здійснення операцій із використанням платіжної картки.
 
Плаваюча процентна ставка  – процентна ставка за середньо-, і довгостроковими кредитами, розмір якої може змінюватись банком в односторонньому порядку та в строки передбачені умовами кредитного договору.
 
Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
 
Платіжне доручення – розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
 
Платіжна система – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. 
 
Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.
 
Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.
 
POS-термінал – електронний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу сплатити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує чек.
 
Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
 
Поручитель – фізична чи юридична особа, що зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.
 
Прибуток – перевищення доходів від продажу товарів та послуг над витратами виробництво і продаж цих товарів. Це з найважливіших показників фінансових результатів господарську діяльність підприємства міста і підприємців. Прибуток обчислюється як різницю між виручкою від продукту господарської діяльності й сумою витрат факторів виробництва з цього діяльність у грошах. Розрізняють повну, загальну прибуток, звану валовий (балансовою).
 
Пролонгація – 1) відстрочка; 2) продовження строку/терміну дії договору тощо.
 
Процентна ставка – встановлена банком ставка, за якою у визначені в договорі строки виплачуються проценти; її розмір, як правило, встановлюють у річному обчисленні відповідно до одиниці використаного капіталу (позики, суми боргу).
 
Процесінговий центр – стороння організація, яка здійснює процесинг операцій з платіжними картками (авторизація, кліринг, списання, технічна підтримка платіжних карток тощо).
 
Процесинг –  діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам платіжної системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками. 
 
С
 
Санкції – заходи примусового впливу стосовно порушникам правил нормального ведення господарської та фінансової складової діяльності. Санкції здійснюються державних органів, фінансових і місцевих податкових органів, і навіть банків. Санкції включають заборона чи діяльності, штрафи, позбавлення кредитів, закриття рахунків в російських банках, вилучення потребує матеріальних та коштів. Санкції поділяються на договірні (штрафи за невиконання умов договору).
 
Система КЛІЄНТ-БАНК – новітня комп'ютерна програма для зв'язку та обміну інформацією між банком та клієнтами. Зв'язок встановлюється за стандартними телефонними мережами за допомогою модема.
 
Сертифікат  – письмовий фінансовий документ, свідчення, яке засвідчує факт внесення його власником певної суми коштів і надає йому які з цього права.
 
Сертифікат ощадний – цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, та яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним. 
 
Споживчий кредит – кредит, чиє призначення полягає у наданні населенню коштів чи товарів задоволення споживчих побутових потреб із наступним відшкодуванням боргу.
 
Статутний капітал – зафіксований у статуті товариства його вихідний, початковий капітал в грошовому вимірі, утворюваний з допомогою виручки від продажу акцій, приватних вкладень засновників, державних вкладень. Внесок статутний капітал може здійснюватися у вигляді коштів, а й у майнової формі, як будівель, землі, і навіть об’єктів інтелектуальної власності: патентів, ліцензій, проектів. Статутний капітал створює матеріально-суттєву, грошову, науково-технічну, інформаційну основу діяльності створеної організації. Статутний капітал відбивається у пасиві балансу. Статутний капітал називають також «дозволений», «основний», «зареєстрований», «передплатної», «номінальний».
 
Строковий депозит – це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків. 
 
Т
 
Таємниця комерційна – право підприємств, організацій не розголошувати, не повідомляти, зберігати таємно відомостей про їхнього виробничого, торгової, фінансової, науково-технічну діяльність, обумовлене небезпекою заподіяння шкоди підприємству. На відміну від державної комерційна таємниця не охороняється із дотриманням ліцензованих методів і сертифікованих коштів, необхідних лише з стиках передачі комерційних структур державним.
 
Тариф – ставка сплати різні послуги, надані підприємствам, і населенню, що називається тарифної ставкою.
 
Термін дії –  період, протягом якого цінний папір, документ, договір, угоду зберігають чинність. 
 
Трансакція – інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання. Переказ грошей, що виконується електронними засобами системи термінових переказів за ініціативою учасника системи термінових переказів.
 
У 
 
Управління – це цілеспрямований програмований чи довільний вплив на об'єкти задля досягнення кінцевої мети за допомогою процесорів, явищ, процесів, коли є з ними взаємодія в режимі детермінованої чи довільної програми/регламенту. Управління проектом/об'єктом-системою, її компонентами та процесами, з метою підвищення ефективності функціонування систем відбувається ще на етапі системного проектування, створення/утворення, формування, розвитку, становлення, функціонування/життя системи. Ефективність управління визначається адекватністю дій управління що до об'єкта управління.
 
Установа – орган  державної влади, місцевого самоврядування,  організації, підприємства, тощо що виконує певні функції в галузі  державного, адміністративного, партійного, громадського, комерційного тощо управління, контролю, нагляду тощо або будинок, приміщення, де знаходяться дані структури.
 
Ф
 
Факторинг – операція фінансування під відступлене право грошової вимоги за договорами купівлі-продажу.
 
Фізична особа – громадянин, людина, що у економічної діяльності, що у ролі повноправний суб’єкт цієї бурхливої діяльності. До фізичних осіб відносять громадян цієї країни, іноземних громадян, осіб без громадянства, що діють у економіці ролі самостійних постатей, мають право особисто проводити певні господарські операції, регулювати економічні відносини з іншими особами та організаціями, розпочинати відносини з юридичних осіб. Фізична особа діє від власного імені, вже не потребує створенні та реєстрації фірми, підприємства, що необхідно юридичних осіб.
 
Фінансова система – сукупність законів, правил, норм, регулюючих фінансову діяльність й зав’язуванні фінансових відносин держави (грошова система, система фінансових установ).
 
Фондова біржа – організований, регулярно функціонуючий ринок цінних паперів. Фондові біржі покликані: мобілізувати тимчасово вільні кошти підприємств та населення у вигляді продажу їм цінних паперів, сприяти переміщенню грошового капіталу між різними економічними суб’єктами.
 
Форс-мажорні обставини – надзвичайні, нездоланні, які залежать від волі і потрібна дій учасників економічного угоди обставини, у зв’язку з якими учасники неспроможні виконати взяті ними зобов’язання. До форс-мажорних обставинам відносять: пожежі, землетрусу, повені, інші стихійними лихами. Виникнення форс-мажорні обставини звільняє учасника, виконавця договору з відповідальності у виконанні прийнятих ним зобов’язань.
 
Ц
 
Центральний банк – головний державний банк країни, наділений особливі функції, особливо правом емісії грошових знаків та митного регулювання діяльності комерційних банків. Центральний банк є «банком банків», органом, що допомагають державі, уряду налагоджувати грошове звернення, управляти бюджетом. Основними функціями є емісія грошей, зберігання золотовалютних резервів держави, кредитування і ведення рахунків комерційних банків та уряду, регулювання грошового звернення, контролю над діяльністю кредитних установ.
 
Ціна – фундаментальна економічна категорія, що означає кількість грошей, протягом якого продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару становить його, тому правомірно говорити про ціну як грошової ціні одиниці товару. Що стосується, коли одиниця цього товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарної ціною певного товару. Щоб самому отримати досить повне уявлення ціну як і справу багатогранної економічної категорії, необхідно засвоїти такі поняття, як ціна продавця, ціна покупця.
 
Цінні папери – грошові чи товарні документи, що надають їх володарю майнових прав право отримання певних грошових сум, доходів. До грошовим цінних паперів відносять облігація, векселі, грошові чеки. До товарним цінних паперів, що закріплює речові права їхніх власників, права власності, ставляться коносаменти (товарні накладні), складські свідоцтва. Особливе місце серед цінних паперів займають акції, які дають як грошові, і майнових прав. Цінні папери може бути об’єктом купівлі-продажу.
 
Ціноутворення – процес формування ціни товари та, характерне передусім методами, способами встановлення цін цілому, стосовними до всіх товарів. Розрізняють дві основні системи ціноутворення: ринкове ціноутворення з урахуванням взаємодії попиту й пропозиції і централізований державний ціноутворення з урахуванням призначення цін державними органами. При витратному ціноутворенні основою формування ціни кладуться витрати виробництва та звернення.
 
Ч
 
Чек – одне із поширених видів цінних паперів, які мають грошовий документ встановленої форми. За своєю суттю чек є безумовне розпорядження, наказ чекодавця (особи, що чек) банку чи іншому кредитному установі виплати власникові чека (особі, якому видано чек) зазначеної суми. Ця ж сума звільняє з чекового рахунки чекодавця у банку і перекладається чи видається банком чекоотримувачу. Така чекова операція попередньо передбачена чековим договором між банком і чекодавцем. Банк може оплатити чеки й у рахунок кредиту чекодавцеві. Чеки бувають іменні (виписані на певну особу), ордерні (виписані на користь якогось особи) або пред’явницькі (на пред’явника). Чеки дійсні протягом визначеного терміну. Для розрахунку між банками використовуються банківські чеки.
 
Чекова книжка – з’єднані як книжки, зазвичай на 25 аркушів, чекові формуляри, бланки чеків, видані банком власнику чекового рахунок у банку. Чекова книжка є інструментом чекового звернення, засіб розпорядження чековим рахунком у банку. Використовуючи чекову книжку, поділяючи в окремі чеки і пред’являючи їх до оплати, клієнт може знімати потрібну йому суму із рахунку і реально отримувати її готівкою або розплачуватися безпосередньо чеками коїться з іншими особами.
 
Ш
 
Штамп – прямокутна чи іншого форми печатку, в якій зазвичай вказується назва установи, його адресу, телефони. Така печатка використовується для штампування документів, що виходять з установи листів, довідок.
 
Штраф – грошове покарання як стягнення з винного певної суми.
 
Штрафні санкції – передбачені договором, документально зафіксовані види й рівні штрафу, стягнутого з осіб, які порушили їхні умови, зобов’язання в контракту. Найчастіше штрафні санкції передбачаються за виконання чи повне невиконання замовлення, недотримання графіка робіт, низьку якість продукції, товарів, послуг, заподіяння інших напрямів шкоди, збитків.
 
Ю
 
Юридична адреса – офіційно зареєстрована адреса юридичної особи, занесена до реєстру, зафіксована при реєстрації.
 
Юридична особа – організація, установа, підприємство, фірма, виступає як єдиного, самостійного носія прав і обов’язків, основна прикмета юридичної особи: 1) незалежність його існування від входячих у його склад окремих осіб.
 
Юристконсульт – постійний консультант підприємства, організації, фірми з правових питань, захисник інтересів своєї організації в судових та інших інстанціях.
 




Get Adobe Flash player